«Три кити» – це основні жанри, типи музики. Вперше їх описав у своїй книзі для дітей композитор Д. Д. Кабалевський. Як кожен будинок стоїть на фундаменті, так і ці «три кити» тримають на своїх плечах весь величезний світ музики.

В опері, в симфонії і в хоровій кантаті, у фортепіанній сонаті та струнному квартеті, в балеті, в джазовій, естрадній та народній музиці – у будь-якій сфері музичного мистецтва нас чекає підтримка «трьох китів».

Вони стали частиною нашого повсякдення і настільки злилися з нею, що часом ми не помічаємо і не сприймаємо їх як мистецтво.  Але вони завжди поруч з нами - пісня, танець і марш.

ПІСНЯ

Безумовно, пісня є однією з найдавніших форм мистецтва, де поряд зі словами присутня мелодія, яка передає загальний настрій слів. Пісня, як ридання або сміх, відображає стан людської душі, тому вони так різноманітні і численні. Особливість пісні – в гармонійному поєднанні слів і музики. 

У широкому розумінні пісня – це все те, що співається, одночасно поєднуючи слова і наспів. Може бути виконана як однією людиною, так і цілим хором, з музичним супроводом або без нього. Пісня зустрічається в повсякденному житті людини щодня – день у день, напевно, з моменту, коли людина почала виразно формувати свої думки словами. 

Дуже часто до слова «пісня» додають визначення «народна». Кожна народна пісня має яскраво виражений національний колорит, бо співають народи всіх націй, всіх континентів по-різному. Важко сплутати українську пісню з грузинською, німецькою, неаполітанською чи негритянською.

ТАНЕЦЬ

Також як і пісня, танець відноситься до витоків зародження мистецтва. У всі часи люди висловлювали свої почуття та емоції за допомогою рухів – танцю. Природно для цього була потрібна музика, щоб краще і чіткіше передавати суть того, що відбувається. Перші згадки про танці і танцювальну музику виявлені за часів стародавнього світу, в основному це ритуальні танці, що виражають повагу і шану різним божествам. Танців на даний момент існує дуже багато: вальс, полька, краков’як, мазурка, чардаш та багато інших.

Найвідоміші українські танці – гопак та козачок. Гопак – піднесеного характеру, основу його складають великі стрибки, у яких, як вважають, приховано бойове мистецтво українських воїнів – козаків.
Козачок - в дводольному розмірі, спочатку стриманого темпу, який потім відчутно прискорюється. Його назва від зменшувального слова «козак». Партнер повторює рухи партнерки.

МАРШ

Поряд з піснею і танцем, марш також є основою музики. Має яскраво-виражений ритмічний акомпанемент. Вперше зустрічається в трагедіях стародавньої Греції як супровід вихіду на сцену акторів. Магсhе - французьке слово, в перекладі означає «хода». Тому пишуться вони завжди в чіткому музичному розмірі 2/4 або 4/4, щоб було зручно йти в строю. І хоча марші відрізняються один від одного мелодією, характером і змістом, їх об’єднує чіткий та енергійний ритм.

З маршами, різними за настроєм: веселими і бадьорими, святковими та похідними, жалобними і сумними пов’язано багато моментів з життя людини.